З початку кінця СССР в Україні відновився націоналістичний рух. До середини 90-х здавалося б, націоналістичний рух був у розквіті. На відео і фото тих часів можна спостерігати колони із сотень міцних чоловіків. В середовищі побутують легенди про ті час, про успішний шантаж влади, про перемоги в бійках з ментами і т.д.
Сучасність
Справжні націоналісти
О, будьте ви прокляті кодлом усім
І ваші діла, і річниці…
О. Ольжич («Незнаному воякові»)
Боляче бачити як написане О. Ольжичем знову стало актуальне через сімдесят років. Як гриби після дощу наплодилися в Україні «праві організації», які не хочуть щоб українських націоналістів представляли у вітчизняних ЗМІ як крайніх правих, радикалів. Закликають всіх «справжніх націоналістів» не піддаватися емоціям і фальшивому радикалізму. Нагороджують один одного медалями-цяцянками, присвоюють липові офіцерські звання та погони. Обов’язково збираються на відзначення всіляких ювілеїв і дат у гарних одностроях і це дає їм підставу друкуватися у власних газетках та надалі отримувати гроші від української діяспори. Радіють з того, що нарешті цього року при відзначені річниці створення УПА не було масових побоїщ і збираються йти у похід за владою на наступних парламентських виборах…
«УЧИТЕСЬ, ЧИТАЙТЕ…»
Сучасний український націоналізм переживає кризу. Комусь таке твердження може видатися зайвим декадентством. Друкується націоналістична література, молодь на вишколах вчить «Декалог» і «Ленту за лентою», а у Львові нарешті поставили файний пам’ятник Степану Бандері – яка в біса криза!?
Відповідаю: криза теоретико-ідеологічна. І біда не в тому, що «Декалог українського націоналіста» знає ще не кожен школяр.
Зміни світ
Нещодавно прослухав пісню гурту The Offspring – Change The World (Змінити світ) і замислився над текстом. Якщо коротко пересказати зміст пісні, то в ній йдется про те, що змінити світ, у якому ти живеш – неможливо, адже це нам говорять ЗМІ, в школі тупі вчителі, пузаті дядьки у Парламенті. Але Сонце, на яке ти дивишся, зорі якими ти милуєшся, повітря, яким ти дихаєш – не підвласне їм. Яким воно було, таким воно і залишится, незалежно від того, хто править нашою планетою.
Любов до свого, нетерпимість до чужого, ненависть до ворожого
Мережеве видання Рід – це один із виявів організованого соціал-націоналізму, вияв у площині світогляду. Соціал-Націоналізм власну організованість протиставляє роздрібленості та анархії, ідеалізм напротивагу матеріалізму, а ірраціональність, фанатизм та безсумнівну віру замість кайданів раціоналізму. Дух, Кров, Слава, Ієрархія, Ґрунт та Чин – це все святе для нас. Це і є соціал-націоналізм.
Український Соціал-Націоналізм
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.
Політична демократія. Погляд соціал-націоналізму
„Український соціальний націоналізм”. — Харків: „Патріот України”, 2007. — с. 43-45.
Абсолютна більшість політичних партій України (серед більш-менш впливових – усі) проголошують гасла демократичних цінностей та побудови демократії (демократичного суспільства).
Соціал-Націоналізм та робітничий рух
Перш за все розділимо розгляд цього питання на „робітничий рух до Націократії” та „робітничий рух після встановлення Націократії”.
Українська мова та її імперські перспективи
Питання мови є в числі найбільш жваво обговорюваних в колі традиційних націоналістів. Власне мовна політика є фактично квінтесенцією політичних прагнень тих партій та груп, які ми визначаємо як культурно-лінгвістичних націоналістів. Наша гостра ідеологічна полеміка з представниками “мовного фундаменталізму”, в якій ми обстоюємо пріоритетність расової, великодержавної та соціальної складових національної політики над культурно-лінгвістичною сферою, створює у наших опонентів ілюзію, щодо нехтування нами мовної проблематики.
Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання
„Український соціальний націоналізм”. – Харків: „Патріот України”, 2007. – с. 46-54.
Не ризикуючи впасти в перебільшення, ми можемо з усією очевидністю констатувати, що сучасний український націоналізм знаходиться в глибокій системній кризі.