Перейти до основного вмісту

Чин

Микола Сціборський- державник, воїн і провидець. 70-тій річниці з дня загибелі М.Сціборського присвячується

Коли сьогодні йде мова про попередників українського соціал-націоналізму, про тих , хто заклав ідейний фундамент нашого руху, перш за все спливає ім’я Миколи Сціборського. Ім’я людини, яка ввела у ідейну та політичну площину, під назвою націократія, те що сьогодні набуло форми соціал-націоналізму. Творчий спадок Сціборського став основою ідеології організованого соціал-націоналізму та українською альтернативою нав’язуванню чужинських ідей.

Читати далі »

Західне побережжя Північної Америки могло розмовляти українською

*Даний текст є уривок більш повного матеріалу історика Зоріна “РУССКО-ТЛИНКИТСКИЕ ВОЙНЫ” (рос). Ми подаємо цей історичний матеріал мовою оригіналу з тієї причини, що можлива путаниця у термінології. Адже термінами “русский” автор вочевидь охоплював всіх підданих Російської Імперії. Також можна помітити українські прізвища у декого із керівників експедицій. В будь-якому випадку матеріал є цікавим і вочевидь українські діти теж можуть грати у війни між білими і індіанцями. Є на то своя історична спадщина!

Читати далі »

Українська еліта: патронташ думок і патронів

Інтерв’ю Олега Однороженка молодіжному журналу “Горіх”

**Олег Однороженко цілком відповідає образу всесторонньо розвинутої особистості, який він зараз і пропагує. Його активна громадянська позиція стає зрозумілою, якщо пошукати в Інтернеті посилання на діяльність організації «Патріот України». Його науковий ступінь доктора історичних наук виправдовує себе під час столичної презентації авторської книжки «Українська (руська) еліта доби середньовіччя та раннього модерну». У розмові про елітарність українського зразка пан Олег доводить, що «людина в уніформі».

Читати далі »

Нація Героїв

Присвячується полковнику Петру Болбочану

Нація, яка не має героїв- мертва нація. Нація, місце героїв у якій посідають «куміри маладєжі» та олігархи з сумнівним походженням капіталів,приречена на поступову деградацію та загибель. Але саме такі тенденції ми спостерігаємо у сучасному українському суспільстві. Тому перед нами, соціал-націоналістами, стоїть надзавдання поставити український загал на шлях світлого героїчного ідеалу, надати приклад у вигляді власного Чину та відкинути саму можливість будь-якої альтернативи нашому баченню Великої України, України воїна і трудівника, а не бариги і повії.

Читати далі »

Юні командири двохсотлітньої війни

Не є таємницею, що за марксизмом та лібералізмом стоять одні й ті самі сили ворожі народам Європи. Особливо яскраво це проявляється, коли ми аналізуємо не просто нинішню ситуацію, а її історичне коріння, а точніше кажучи – процес агресії світової за куліси проти європейських націй. Вороги, за великим рахунком, це ніколи не приховували. Більшовики та інші представники ультралівих однозначно позитивно оцінювали буржуазні революції – в першу чергу французьку. Так само можна згадати з яким оскаженінням онук кельнського рабина Мордихай, більше відомий під псевдом Карл Маркс, підтримував агресію світового капіталу проти Конфедеративних штатів Америки. Червоні та ліберали незмінно демонструють повну солідарність коли мова йде про боротьбу проти традиційного європейського укладу та еліти. Але й ми не повинні забувати, те що правий опір народів Європи носив зовсім не роздрібнений характер.

Читати далі »

Весна Соціал-Nаціоналізму

Зійшов сніг. Щедро зволожені першими дощами бруньки от-от перетворяться на перші ж квіти. Прокидаються від зимової сплячки звірі. Вертаються з вирію птахи. Яскравою блакиттю синіє небо. В природі – весна. Уніформовані колони бійців під золотими прапорами марширують вулицями міст. Агітатори з золотими пов’язками несуть ідею в маси. Майбуття у золотих барвах майорить попереду! У країні – весна Соціал-Nаціоналізму!

Читати далі »

«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу»

У статті досліджено концептуальні витоки програми «нового націоналізму» Ернста Юнґера, який бере початок у «переживанні війни» (Кriegserlebnis) «нового людського типу» та явищі фронтового братства, а також розкрито зміст цієї новизни щодо класичних модерних ідеологій та сусідніх політичних рухів міжвоєнної Німеччини.

Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином («ми називаємо себе націоналістами й не боїмося викликати ненависть неосвіченої та освіченої черні, всіх цих опортуністів духу та матерії») [21, с. 54]. Підставами такої атрибуції, звичайно, варто вважати те, що Юнґер вже у ваймарські роки зарекомендував себе як автора програми так званого «нового націоналізму».

Читати далі »

Добрий порядок

Історія не має умовного способу. Але іноді в ній трапляються події та постаті, які змушують задуматися: а що було б, якби сліпий випадок не втрутився в її хід і вона не повернула в геть інше русло?

Читати далі »

Два ментальних типи українців

Досить поширеною помилкою науковців і політиків сьогодення є отожненя типу «українця» лише із одним із двох ментальних типів українців. Чому їх саме два і які вони ці типи? Не слід плутати ці типи із дуадою: «еліта нації – вся нація». У процентному співвідношенні еліта представляє себе у складі нації не більш як 5%. Цього проценту звісно замало для виділення типу ментальності. Отже щодо типів – їх два. Це «народницький» тип. І це «державницький» тип.

Читати далі »