Попри без перебільшення шалену рекламу, запущений кілька років тому в прокат кінотеатрів України художній фільм культового актора і режисера (австралійця за походженням) Мела Гібсона «Апокаліпсис», глядацькою публікою був сприйнятим з байдуістю й прохолодою. Неприбутковий для власників глядацьких залів «проект» демонструвався не більше тижня. Але невеликий касовий збір жодним чином не був свідченням низької якості й відсутності вартого для осмислення змісту.
Ідея Нації у дії
Від ранку до ранку бачимо
як зло діється на Русі,
і чекаємо що повернеться до добра.
А такого не буде,
Інакше як сили свої не згуртуємо
І не візьмемо мету одну до мислі нашої
То бо глаголить нам глас праотців.
(«Велесова книга»)
В основі будь-якого творчого акту лежить ідея, ґрунтовне осмислення, натхнення. Ідея через Творця-Деміурга прагне до завершеності, прагне до кінцевої мети, прагне до свого втілення в життя. Лише жидівський «інтелект» Бернштейна міг сформулювати тезу – «Мета-ніщо, рух-все». Саме цю тезу втілюють його одноплемінники у щурячій гонитві за грошима. «Рух-все»- це рух сучасного українського політикуму, рух в нікуди, без мети і спрямування. Рух, що прикривається кольоровими та мерехтливими, але від того не менш пустими та беззмістовними обгортками «європейського вибору», «економічної стабілізації», «толерантності».
Героям ІІ-го Зимового походу
ІІ-й Зимовий похід, званий також Листопадовим рейдом 1921 р., став останньою у добу І Визвольних змагань 1917-1921 рр. відчайдушною спробою українських вояків збройним шляхом здобути незалежність України. Фактично беззбройна українська армія пройшла з боями від Поділля до Дніпра по території з багатократною збройною перевагою противника. Похід закінчився трагічною поразкою під містечком Базар на Житомирщині, де були розстріляні всі 359 полонених українці, що відмовилися скоритися більшовикам і дали приклад стійкості поколінням майбутніх бійців за Україну.
Зовнішня політика. Погляд Соціал-Націоналізму
Як і на всіх рівнях буття живих організмів між суспільними об’єднаннями усіх історичних форм завжди точиться боротьба. Починаючи від первісних племен і закінчуючи державами-імперіями – всі великі суспільні об’єднання прагнуть до домінування. Зовнішня політика кожної держави є реалізація заходів направлених на домінування. Хоча, кажучи про сьогоднішню Україну можна стверджувати, що зовнішня політика спрямована не на домінування, а на елементарне виживання (причому виживання окремої купки людей, яка зараз при владі). Україна сьогодні є об’єктом панування і впливу інших держав.
Економічна політика. Погляд соціал-націоналізму
Економіка держави тісно пов’язана з усіма векторами державної політики і в тій чи в іншій мірі визначає її військову могутність, зовнішньополітичний вплив, матеріально-побутову культуру тощо. Ступінь розвитку економіки, економічні можливості держави, в свою чергу, залежить від двох чинників: перший – ресурси держави (в тому числі людські, організаційні та інтелектуальні); другий – форма господарювання (яка визначає ефективність використання ресурсів). І якщо перший чинник у певний проміжок часу є сталим та відносно незмінним, то другий залежить від політичної волі керівництва держави. Економічна політика, яка визначає спосіб використання господарських ресурсів є тим матеріальним базисом на якому тримається державна політика та всі її сфери.
Для чужого столу
Розпад Руського Королівства та інкорпорація його частин у XIV–XV століттях до Польщі, Литви та Угорщини засвідчили невміння українських еліт домовлятися заради збереження незалежності
Права Ідея
Права ідея заснована на принципах Порядку та Ієрархії. Це не означає, що для правих не потрібна і не важлива, наприклад, свобода, чи власність, чи віра чи ще щось. Але всі ці цінності вбудовані в чітку ієрархію і є елементами заснованими на певній ієрархії порядку. Необхідність же ієрархічного порядку виходить з очевидної для кожного прихильника правої ідеології тези про непереборність з життя суспільства такої речі як нерівність.
«Вільні» люди і «духовне» рабство
Світова економічна криза, глибоко запхнувши руку до наших кишень, трохи не перевернула нашу свідомість. У наших головах ненароком з’явилися крамольні думки про слабкість капіталізму, недоречність лібералізму і негативну роль кредитування. Але блакитні екрани нас твердо запевнили, що вже все гаразд – криза минула. Ми повірили, але шлунок все одно не покидає відчуття порожнечі. Нас запевнили, що це всього лише наслідок кризи і щоб він минув – варто не сидіти без діла. Ми повірили – і пішли робити на кілька робіт по кілька змін. Грошей на нормальне життя все одно не вистачає, але з блакитного екрану нас повідомили, що немає чого хвилюватися – це всього лише наслідки кризи. Головне, що вона вже минула, а робити у такому напруженому темпі треба, щоб запобігти її новій хвилі. Ми працюємо, бо розуміємо, що немає іншого виходу. Так треба.
Щось буде! Що робити?
Криза економічна і криза політична, криза культурна і криза духовна, криза суцільна. Сьогодні у кожного, навіть найбільш тугодумного, нашого співгромадянина починає закрадатися думка, що з нашою державою щось не те. Чорношкірі українці, гомосексуалісти-усиновлювачі, професійні мітингувальники, недоторкані злочинці – все це було темами для анекдотів ще на початку 1990-х, а вже у 2000-х стало банальною буденністю.
Микола Сціборський- державник, воїн і провидець. 70-тій річниці з дня загибелі М.Сціборського присвячується
Коли сьогодні йде мова про попередників українського соціал-націоналізму, про тих , хто заклав ідейний фундамент нашого руху, перш за все спливає ім’я Миколи Сціборського. Ім’я людини, яка ввела у ідейну та політичну площину, під назвою націократія, те що сьогодні набуло форми соціал-націоналізму. Творчий спадок Сціборського став основою ідеології організованого соціал-націоналізму та українською альтернативою нав’язуванню чужинських ідей.