30 квітня відбудеться Науково-практична конференція за темою «УКРАЇНСЬКИЙ ГЕТЬМАНСЬКИЙ РУХ: Історично-гуманітарний вимір. Джерела та спадщина»
Місце проведення: м.Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України Початок о 12.00
Деталі у вкладеному файлі: Завантажити
Психологія політичних організацій охоплює велике коло явищ: особливості характеру людей, які беруть участь у діяльності суспільно-політичного руху, психологію організації і діяльності руху, ідеології членства організації та організації в цілому тощо. З історії видно, що кожен суспільно-політичний рух вирізняється особливостями психології членства цього руху. Це проявляється, як на індивідуальному так і на груповому рівнях. Людина бере участь у діяльності певної політичної організації не тільки через свої ідеологічні переконання, але й через особливості характеру. В свою чергу й політичні погляди в значній мірі визначаються психологічними рисами людини.
Зійшов сніг. Щедро зволожені першими дощами бруньки от-от перетворяться на перші ж квіти. Прокидаються від зимової сплячки звірі. Вертаються з вирію птахи. Яскравою блакиттю синіє небо. В природі – весна.
Уніформовані колони бійців під золотими прапорами марширують вулицями міст. Агітатори з золотими пов’язками несуть ідею в маси. Майбуття у золотих барвах майорить попереду! У країні – весна Соціал-Nаціоналізму!
1… говорити про Миколу Зерова і не сказати нічого про латину було б дивно. Найживіша з усіх мертвих мов Європи прегарно прижилася в Києві, попри те, що вона як «робоча» мова Святого Престолу та єзуїтських місіонерів автоматично набувала ознак ворожої субстанції – католиків та уніатів у Києві топили в ополонках та різали як рибу. Але латина примудрилася вписатися в прокрустову військову систему Першого Гетьманату з його неперевершеним православним фундаменталізмом та блискучою ксенофобією. В творчому доробку Зерова туляться переклади латиномовних віршів Сковороди, людини, яка чудово відобразила присмерк Першого Гетьманату, викладаючи мову Горація та Петронія Арбітра в родинах козацької старшини.
Він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах. Натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкацьким верстатом. Слава знайшла його вже після смерті – бо саме Хасевич створив більшість візуальних матеріалів Армії.
“…Я не можу битися зброєю. Але я б’юся різцем і долотом. Я каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються ”
Ніл Хасевич
Передмова Сергія Чаплигіна:
Доктрина Фашизму” (“La dottrina del fascismo”) є основною книгою з ідеології Італійського Фашизму, написаною Беніто Муссоліні. Дехто приписує авторство “Доктрина Фашизму” Джованні Джентіле – видному італійському філософові-гегельянцю та державному діячеві, який випустив в 1929 році книгу “Походження й доктрина фашизму” (“Origini e dottrina del fascismo”), але втім авторство все таки залишається за Дуче.
У статті досліджено концептуальні витоки програми «нового націоналізму» Ернста Юнґера, який бере початок у «переживанні війни» (Кriegserlebnis) «нового людського типу» та явищі фронтового братства, а також розкрито зміст цієї новизни щодо класичних модерних ідеологій та сусідніх політичних рухів міжвоєнної Німеччини.
Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином («ми називаємо себе націоналістами й не боїмося викликати ненависть неосвіченої та освіченої черні, всіх цих опортуністів духу та матерії») [21, с. 54]. Підставами такої атрибуції, звичайно, варто вважати те, що Юнґер вже у ваймарські роки зарекомендував себе як автора програми так званого «нового націоналізму».
Вийшов довгоочікуваний перший номер газети «Наступ», друкованого рупору Соціал-Національної Асамблеї (до цього увазі читача було представлено видання “Український порядок” та “Вартовий Держави”). Двохсот тисячний тираж цього видання присвячений здирницьким діям «блакитного» уряду та діяльності соціал-національного руху в Україні. Висвітлюється системний занепад економіки, деградація суспільства, причини цих кризових явищ та шлях їх вирішення.
Всім небайдужим українцям, які бажають долучитися до розповсюдження номеру – прохання зв’язатись з відповідним місцевим осередком.
Пропонуємо вашій увазі перекладену Мережевим виданням “Рід” статтю Zentropa “Нації?”. Адміністрація навмисне змінила назву, натякаючи на певну різницю в термінології, хоч загальне бачення є однаковим. Згадувані в статті сучасні “національні держави” розуміють націю виключно як політичне явище і відповідно ці “держави-нації” повністю позбавлені всього етнічного (кровного).
*Стаття є цікава також тим, що вона підтверджує той факт, що і в Західній Європі в націоналістичній думці ідея Імперії жива не зважаючи на всі ті проблеми, з якими ці народи зіштовхнулися. Більше того, вони вбачають в Імперії порятунок для Нації.
Натисність щоб перейти