Сучасний світ – це світ брехні. Щоправда брехні не відвертої. І в цьому полягає вся огидність ситуації. Всі терміни, а особливо ті, що причетні до політики чи життя суспільства навіть поза політикою втратили будь-яке реальне значення. Політологія – хвойда космополітичних сил, лженаука, яка жонглюваннями термінами може довести все, що завгодно. Звісно термінологізми як і історизми є невдячною працею, проте і ними потрібно займатися. Вкінці-кінців ряд термінів стають розпливчастими, їх поняття спотворюються, варіативний ряд відкидається. Розглянемо деякі.
Світ
Nаші Орієнтири
Апологети домінуючої сьогодні соціальної системи, вправно жонглюючи гуманістичними кліше сентиментальних міфологем, творять отруйне ідейне місиво, зване «прогресивною культурою», яка насправді є лише втіленням і концентрацією фальші і фарисейства. Те, що сьогодні видається за суспільний ідеал, — це лише хаос, який претендує на те, що він – форма. Насправді ж це відчужене, неавтентичне існування, за парадним фасадом якого – нігілізм і апатія, протиріччя і деструкція, закамуфльовані під позитивні форми, що приховують тління і розклад.
Соціальна справедливість – це націоналістична ідея!
Звичним для багатьох стереотипом є те, що ліві політичні сили є захисниками працюючих верств населення. Так чи інакше, але всі політичні перемоги лівих були пов’язані з тим, що вони піднімали прапор боротьби за права трудового народу. Інша справа, що на практиці зазвичай перемога лівих ще більш ускладнювала життя народу, але сама політична пропаганда однозначно була привабливою для більшості населення.
Українська (руська) військова еліта VІ – XVIII ст.
Від самих початків свого історичного буття український (руський) народ постає на сторінках старожитних руських літописів та іноземних хронік як народ-войовник, що веде безупинну війну на всіх своїх кордонах – готується до походів, організовує оборону своєї країни, здійснює колонізаційні заходи на відвойованих теренах та будує державні структури, що покликані зорганізувати військовий потенціал народу.
Право Нації
*В умовах, коли новітня держава не лише не виправдовує Національних сподівань, але й сприяє поступовому і всебічному занепаду, деградації та вимиранню Нації, а демо-ліберальна пропаганда підносить права окремих індивідів над загальнонаціональними, розщеплює єдине поняття Нації, коли Національна культура і традиції відмирають, поступаючись місцем глобальній антикультурі та антисоціальній псевдоморалі, єдиний расовий тип Нації і мовне середовище розчиняються чужорасовим та іншомовним елементом, задля створення належних умов для стабілізації й подальшого розвитку необхідне утвердження Права Нації.
Доба націоналізму – Ярослав Оршан
1. ЕВРОПА, ЯК ІДЕОЛЬОГІЧНА ЦІННІСТЬ
Европа! Уявлення, що вяжуться цим словом, різнорідні – бо неодностайні окреслення самого цього поняття. Вони сягають від географічних стверджень аж до ідеольогічних поглядів, і в багато чому собі суперечать. Вже географічно, поняття Европи, спірне; політичні ж моменти побільшують непорозуміння. Наприклад – належить СССР до Европи чи ні? В школі вчили нас, що Урал є границею між Европою й Азією. Сьогодні ж на просторі між Збручем і Каспієм точиться боротьба власне за пересунення границь Европи на схід! Знищення турецького панування в південно-східній Европі стерло азійські впливи з європейських народів і поставило Туреччину між азійські держави Близького Сходу. Але сучасна Туреччина Кемаля Паші сама сягає до духовного й цивілізованого зближення з Европою. Еспанію й Португалію донедавна французькі історики називали країнами, яких можна сміло залишити поза увагою при розгляді останніх 50 років історичного розвитку Европи. А з 1936 року, Еспанія стала її заборолом перед силами руїни, Португалія ж при боці Еспанії. Дискусія над поняттєвою інтерпретацією Европи триває в усіх площинах і певно не скоро скінчиться.
Нове слово про фашизм
Більше півстоліття відділяє нас від моменту поразки фашистського режиму та інших режимів-союзників по Антикомінтернівському пакту і смерті засновника фашизму Муссоліні, але складається враження, що сам фашизм досі живий і нікуди не зник.
Соціал-Націоналізм і наука
Різні світоглядні доктрини, такі як комунізм, лібералізм, націоналізм та ін. підходять до науки по різному. Соціал-Націоналізм із зрозумілих підстав має саме націоналістичне ставлення до науки.
Український Соціал-Націоналізм
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.
Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання
„Український соціальний націоналізм”. – Харків: „Патріот України”, 2007. – с. 46-54.
Не ризикуючи впасти в перебільшення, ми можемо з усією очевидністю констатувати, що сучасний український націоналізм знаходиться в глибокій системній кризі.