Доба, яку ми звикли називати Першими визвольними змаганнями, потребує сьогодні нового історичного прочитання. Багато хто звик говорити про ті криваві роки переважно в сумних інтонаціях переможених і принижених. Нам часто нав’язують народницький (або ж “націонал-демократичний”) варіант української історії, де вся наша історія описується як серія постійних поразок, а мазохізм намагаються представити як основу нашого національного характеру.
Ґрунт
Перша українська націоналістична партія
Сьогоднішнє українське суспільство часто знаходиться в полоні шкідливих міфів. В тому числі і про український націоналізм. Зокрема про те, що нібито український націоналізм – це явище суто галицьке і яке до Східної України ніякого стосунку не має. Або що український націоналізм ніколи не мав і не має жодної соціальної програми. Або ж коли навіть самі націоналісти інколи не приділяють достатню увагу початковому етапу розвитку своєї ідеології. Тому для ліквідації шкідливих міфів і демонстрації того, яким є справжнє походження українського націоналізму, варто згадати історію першої української націоналістичної партії – Української Народної Партії, заснованої Миколою Міхновським у 1900 році та загалом оглянути політичний ландшафт України початку ХХ століття.
Право Нації
*В умовах, коли новітня держава не лише не виправдовує Національних сподівань, але й сприяє поступовому і всебічному занепаду, деградації та вимиранню Нації, а демо-ліберальна пропаганда підносить права окремих індивідів над загальнонаціональними, розщеплює єдине поняття Нації, коли Національна культура і традиції відмирають, поступаючись місцем глобальній антикультурі та антисоціальній псевдоморалі, єдиний расовий тип Нації і мовне середовище розчиняються чужорасовим та іншомовним елементом, задля створення належних умов для стабілізації й подальшого розвитку необхідне утвердження Права Нації.
Українська історична свідомість
На великому звороті світової історії, що ним стала минула війна, вирушив український нарід перший в духову реводюцію шукати вищої правди, яка мала освітити його життя й боротьбу. Пройшло двадцять літ, і в мужніх і кривавих зусиллях знайшов він цю правду, платячи за неї нечуваною ціною мільйонових жертв.
Було нею віднайдення твердого і героїчного ідеалу, який визначив існування людини і нації спільним Божим знаменником абсолютного і розкрив перед нею, окраденою і спростаченою, всі глибини життя, хотіння і чину. Зірвав він з очей нації теж полуду, що закривала їй внутрішній зміст її іншого, високого минулого, а разом і її необмеженого майбутнього.
Велична Британія – корпоративна держава
Головна мета сучасного і фашистського руху це становлення корпоративної держави. На нашу думку це найвеличніша конструктивна концепція з будь-коли придуманих розумом людини. В основному невідома в Британії, але є за своєю природою найбільш краще відповідною для британського темпераменту, ніж для будь-якої іншої нації. У психології це засновано на груповій роботі, в устрої ж це раціоналізована держава.
Доба націоналізму – Ярослав Оршан
1. ЕВРОПА, ЯК ІДЕОЛЬОГІЧНА ЦІННІСТЬ
Европа! Уявлення, що вяжуться цим словом, різнорідні – бо неодностайні окреслення самого цього поняття. Вони сягають від географічних стверджень аж до ідеольогічних поглядів, і в багато чому собі суперечать. Вже географічно, поняття Европи, спірне; політичні ж моменти побільшують непорозуміння. Наприклад – належить СССР до Европи чи ні? В школі вчили нас, що Урал є границею між Европою й Азією. Сьогодні ж на просторі між Збручем і Каспієм точиться боротьба власне за пересунення границь Европи на схід! Знищення турецького панування в південно-східній Европі стерло азійські впливи з європейських народів і поставило Туреччину між азійські держави Близького Сходу. Але сучасна Туреччина Кемаля Паші сама сягає до духовного й цивілізованого зближення з Европою. Еспанію й Португалію донедавна французькі історики називали країнами, яких можна сміло залишити поза увагою при розгляді останніх 50 років історичного розвитку Европи. А з 1936 року, Еспанія стала її заборолом перед силами руїни, Португалія ж при боці Еспанії. Дискусія над поняттєвою інтерпретацією Европи триває в усіх площинах і певно не скоро скінчиться.
Течії традиціоналізму
(за мотивами класиків традиціоналізму)
У руслі існуючих напрямків сучасного ідеологічного традиціоналізму можна виділити дві течії: концепцію “меритократії” та ідеологію “органічної демократії”. Яскравими представниками першої є французькі “нові праві”, другої – німецькі націонал-традиціоналісти, одним з найвідоміших серед яких є К. Шмідт.
Любов до свого, нетерпимість до чужого, ненависть до ворожого
Мережеве видання Рід – це один із виявів організованого соціал-націоналізму, вияв у площині світогляду. Соціал-Націоналізм власну організованість протиставляє роздрібленості та анархії, ідеалізм напротивагу матеріалізму, а ірраціональність, фанатизм та безсумнівну віру замість кайданів раціоналізму. Дух, Кров, Слава, Ієрархія, Ґрунт та Чин – це все святе для нас. Це і є соціал-націоналізм.
Соціал-Націоналізм і наука
Різні світоглядні доктрини, такі як комунізм, лібералізм, націоналізм та ін. підходять до науки по різному. Соціал-Націоналізм із зрозумілих підстав має саме націоналістичне ставлення до науки.
Український Соціал-Націоналізм
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.